У 1898 році на діючій виробничій дільниці
Видубицького монастиря був заснований лісозавод
на якому виготовляли шпали та пиломатеріали.
В 1929 році лісозавод був реорганізований у
Київський деревообробний комбінат
на якому здійснювалось виробництво пиломатеріалів,
паркету, столярних виробів та меблів.
Для вирішення потреби у підготовці
кваліфікованих робітників для виробництва,
у 1930 році при Київському деревообробному комбінаті
була створена школа фабрично-заводського навчання.
У 1940 році на базі школи ФЗН створене
ремісниче училище РУ №11
яке розміщувалося в двоповерховому
навчальному корпусі (збудованому в 1939 році)
В 1941 році на початку Великої вітчизняної війни
РУ №11 евакуйоване в місто Пензу.
Після визволення м. Києва в 1943 році
училище повертається з евакуації
і на його базі створюється ФЗН №9.
В 1949 році була реорганізована в ремісниче училище
РУ №20 де здійснювалась підготовка кваліфікованих робітників
для деревообробного виробництва з двохрічним терміном навчання.
В 1953 році були збудовані навчальні майстерні
з відділенням механічної обробки деревини і
здійснена надбудова третього поверху навчального корпусу.
У 1955 році РУ №20 реорганізовано в технічне училище №6.
В 1962 році на базі ТУ №6 створене міське професійне технічне училище № 16.
З 1972 року здійснюється підготовка кваліфікованих
робітників з наданням середньої освіти.
В 1979 введено в дію новий навчальний корпус в який входять:
навчальні кабінети, майстерні, актовий зал, бібліотека, зал боксу та їдальня.
У 1994 році міське професійно-технічне училище № 16
перейменовано в професійно-технічне училище № 16.
З 2003 року квітня місяця професійно-технічне училище № 16 реорганізовано в
Київське вище професійне училище деревообробки. | 
